Періодонтит

В один прекрасний день, Ви відчуваєте різкий біль в районі зуба, він став дуже чутливим і рухливим це означає, що Ваш зуб «відвідав» періодонтит.

Періодонтит - це запальні захворювання кісткової тканини, що супроводжується ураженням пульпи та інфікуванням кореневих каналів. Лікування гострого або хронічного періодонтиту вимагає величезного досвіду і майстерності лікаря, адже потрібно не тільки прибрати біль і дискомфорт, а й зберегти цілісність зуба по максимуму.

Все залежить від форми й стадії періодонтиту, лікують цю хворобу, як хірургічно, так і консервативно, так що, рання діагностика і своєчасне лікування може Вам допомогти зберегти зуб, час і гроші.

Які бувають форми періодонтиту?

1. Гостра форма періодонтиту:

• серозна;
• гнійна;

2. Хронічні форми періодонтиту:

• фіброзна;
• гранулююча;
• грануломатозна.

3. Загострення хронічного періодонтиту.

Для лікування будь-якого виду періодонтиту наші лікарі використовують ефективні, перевірені та безпечні методи.

Симптоми гострого періодонтиту

1. З'являється слабкий, а потім наростаючий біль. Біль різко посилюється при механічному впливі на хворий зуб, наприклад при жуванні;
2. Температура тіла може досягати (до 37,5 °C);
3. З'являється припухлість губ і щік;
4. Набряк ясна;
5. Зуб стає рухомим.

Симптоми хронічного періодонтиту

1. Тяжкість;
2. Почуття розпирання;
3. Дискомфорт при жуванні хворим зубом.

У деяких випадках періодонтит хронічної форми себе ні як  не вказує і діагностувати його можна лише на КТ зубів, зробленому при лікуванні зубів поруч.

Лікування періодонтиту:

• Головний принцип лікування періодонтитів лежить на застосуванні паст, які розсмоктують гранульоми та кісти, а також сприяють відновленню кісткової тканини.

• Коли консервативне лікування не допомагає, то проводять резекцію верхівки кореня зуба. Резекцію зуба застосовують лише у виняткових випадках, тому що основним завданням при лікуванні періодонтиту - зберегти власні зуби пацієнта. Головна мета лікування гострого верхівкового періодонтиту ліквідувати больовий синдром, ліквідувати осередок запалення і запобігти подальшому поширенню запальних процесів.

• На першій стадії інфекційного апікального періодонтиту ексудація виражена слабо, а тому досить буде видалення вмісту кореневого каналу з подальшим внесенням антисептиків і ферментів. Після введення турунди з тим або іншим матеріалом, канал герметично закривають на 1-3 дні.

• Але якщо періодонтит розвивався через вплив сильнодіючих препаратів, то лікувати починають з усунення провокуючих чинників. Також мета лікування медикаментозного періодонтиту є зниження інтоксикації періодонта і зменшення ексудації. Цього можна досягти за допомогою механічної обробки фракційного видалення вмісту кореневих каналів, потім застосовують антидоти та препарати, які зменшують відділення ексудату. Якщо у нас періодонтит через миш'як, зменшити обсяг ексудату можна за допомогою йодовмісних препаратів, 0,15% розчину нітрофурану і гідрокортизону.

• Якщо у нас гострий періодонтит травматичного походження лікування полягає в усуненні чинника. Ми можемо застосувати зішліфовку надлишку пломби з подальшою симптоматичною терапією. Якщо травма була великою, із-за чого зуб змістився і пошкодився нейро-судинний пучок, тоді спочатку перевіряють електрозбудливість зуба і КТ. Цей вид обстежень є обов'язковим, тому що дозволяє підтвердити, або виключити перелом кореня зуба.

• Лікування загостреного хронічного періодонтиту точно таке як, і при лікуванні гострого гнійного періодонтиту. При цьому дуже велику увагу приділяють дренуванню каналів, відтік ексудату зобов'язаний бути вільним, це потрібно в першу чергу при лікуванні багатокореневих зубів. КТ зубів діагностика вказує, навколо якого з каналів запальний процес сильніше виражений, тобто цей кореневий канал потрібно краще дренувати. Коли  запальний процес знято, проводять антимікробну інструментальну ендодонтичну обробку кореневих каналів. Ще при лікуванні хронічного періодонтиту використовують імпрегнаційні та фізіотерапевтичні методи лікування. Після перенесеного періодонтиту переохолодження або травма можуть викликати рецидив, що як показує практика, завжди призводить до видалення зуба з необхідністю протезування або імплантації зуба надалі.